1. Словник української мови у 20 томах

випрошений

ВИ́ПРОШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́просити.

Під вікном у старомоднім комоді, .. випрошенім у пані, і в такій самій, ще зовсім гарній, шафі тримає Докія неабиякі святочні спідниці свої і чорні дорогі сердаки свого мужа і своєї доньки (О. Кобилянська);

Вони, певне, думають, що то літа так зігнули бабу, а то не літа – перші випрошені окрайці та спідушки (М. Стельмах);

Огризком олівця, випрошеного у кримінальників, Тамара надряпала на шматкові газети записку і зашила її в кінчик поли Тетяниного піджака (А. Хижняк);

Дожувавши, ковтнувши слину, мацає [Катя] за пазухою цілушку, випрошену для Миколки, й навкарачки вилазить з кущів, обдивляється, чи ніде нікого не видно (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрошений — ви́прошений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випрошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випросити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрошений — Ви́прошений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випрошений — ВИ́ПРОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́просити. Вони, певне, думають, що то літа так зігнули бабу, а то не літа — перші випрошені окрайці та спідушки (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах