1. Словник української мови в 11 томах

випрядати

ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех.

1. Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі.

— Не дам! Не дам! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 190).

2. розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива.

Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Н.-Лев., II, 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрядати — випряда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрядати — -аю, -аєш, недок., випрясти, -яду, -ядеш, док., перех. 1》 Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. 2》 розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрядати — ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., що. 1. Прядінням виготовляти певну кількість пряжі. – Не дам! Не дам! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його [полотно] (М. Словник української мови у 20 томах
  4. випрядати — Випряда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. випрядати — Випрядати, -даю, -єш сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть. Словник української мови Грінченка