1. Словник української мови в 11 томах

випрівати

ВИПРІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ПРІТИ, іє, док. Гинути під глибоким снігом, що випадає на незамерзлу землю, або при надмірному зволоженні (про рослини, посіви).

Вилеглий забур’янений льон більше не підводиться, плутається, випріває (Техн. культ., 1956, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрівати — випріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрівати — -ає, недок., випріти, -іє, док. Гинути під глибоким снігом, що випадає на незамерзлу землю, або через надмірне зволоження (про рослини, посіви). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрівати — ВИПРІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ПРІТИ, іє, док. 1. Гинути внаслідок гниття від запрівання (про рослини, посіви). Передчасний посів озимого жита на добре удобрених ґрунтах іноді призводить до того, що з осені посіви сильно розвиваються... Словник української мови у 20 томах