1. Словник української мови в 11 томах

випуклий

ВИ́ПУКЛИЙ, а, е. Який має округло вигнуту назовні поверхню, який видається наперед.

Його голова була окружена вінком золотистого проміння, а ліва рука держала випуклий щит (Фр., II, 1950, 97);

Вилиці випнулись, щоки запали, крутий, випуклий лоб мовби став ще крутішим (Гончар, Таврія.., 1957, 557);

// Витрішкуватий.

Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (Стельмах, І, 1962, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випуклий — ви́пуклий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. випуклий — -а, -е. Який має округло вигнуту назовні поверхню, який видається наперед. Випукла лінза. || Витрішкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випуклий — Пукатий, опуклий, випнутий Словник чужослів Павло Штепа
  4. випуклий — ВИ́ПУКЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню, що видається наперед; опуклий. Вилиці випнулись, щоки запали, крутий, випуклий лоб мовби став ще крутішим (О. Гончар); Недалеко .. Словник української мови у 20 томах
  5. випуклий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  6. випуклий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови