вираховувати
ВИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Лічити, обчислювати шо-небудь.
Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (Вас., І, 1959, 177);
Взявши на полиці зошит, [Давид] сів до вікна близько й почав щось у ньому писати: якісь цифри, вираховував щось (Головко, II, 1957, 86);
Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (Донч., I, 1956, 177);
— Самого цукру.. треба було купити, — вирахувала вона, — не менше, як фунтів з п’ять (Смолич, II, 1958, 39).
2. Утримувати певну суму із заробленої плати і т. ін.
Бухгалтерія тепер цілу зиму буде вираховувати певну суму із зарплати доглядача за .. втрату, аж поки навесні гуси та лебеді повернуться знов, як це вже було одного разу (Гончар, Тронка, 1963, 316).
Значення в інших словниках
- вираховувати — (утримувати певну суму) вилічувати, відраховувати, (все разом) підсумовувати. Словник синонімів Полюги
- вираховувати — вирахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вираховувати — -ую, -уєш, недок., вирахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Лічити, обчислювати що-небудь. 2》 Утримувати певну суму із заробленої плати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вираховувати — ВИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАХУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод. 1. Лічити, обчислювати що-небудь. Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (С. Словник української мови у 20 томах
- вираховувати — ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. Словник синонімів української мови
- вираховувати — Вирахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)