1. Словник української мови в 11 томах

вирватися

ВИ́РВАТИСЯ див. вирива́тися².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирватися — ви́рватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирватися — див. вириватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирватися — ВИ́РВАТИСЯ див. вирива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вирватися — ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Фразеологічний словник української мови
  5. вирватися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  6. вирватися — Вириватися, -ваюся, -єшся сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Словник української мови Грінченка