виривання
ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹.
Виривання з чужих рук — то є насильство (Хотк., І, 1966, 133).
ВИРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. вирива́ти².
Комбайн одночасно виконує такі операції: підрізання кущів, виривання їх із землі, обривання бобів (Ол. та ефір. культ., 1956, 209).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виривання — вирива́ння 1 іменник середнього роду висмикування вирива́ння 2 іменник середнього роду риття Орфографічний словник української мови
- виривання — I -я, с. Дія за знач. виривати I. II -я, с. Дія за знач. виривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виривання — ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹. Виривання з чужих рук – то є насильство (Г. Хоткевич); Він .. слабак і відразу розколеться, варто показати йому кліщі для виривання нігтів (Валерій Шевчук); У “Руській правді“, зокрема у статтях Ярослава... Словник української мови у 20 томах