вирла
ВИ́РЛА, вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі.
Братові хижі вирла світять… (Вовчок, VI, 1956, 301);
Зрівнялось страховище, бликнуло туди-сюди червоними, п’яними вирлами, пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши лиха (Вас., II, 1959, 342).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирла — ви́рла множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- вирла — див. БАНЬКИ. Словник синонімів Караванського
- вирла — вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирла — ВИ́РЛА, вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі. Братові хижі вирла світять... (Марко Вовчок); Зрівнялось страховище, бликнуло туди-сюди червоними, п'яними вирлами, пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши лиха (С. Словник української мови у 20 томах
- вирла — О́ЧІ мн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІ рідше, БІ́ЛЬМА зневажл., БАНЬКИ вульг., БА́ЛУХИ вульг., СЛІ́ПИ вульг., СЛІПАКИ́ вульг., СЛІ́ПНІ вульг.; ВИ́РЛА розм. (випуклі, витріщені). Словник синонімів української мови