вирубування

ВИРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виру́бувати.

Вирубування лісу в минулі століття призвело до погіршання водного режиму річок (Колг. Укр., І, 1962, 39);

Вирубування з листового матеріалу заготовок [зубилом], особливо з криволінійними обрисами, виконують також на плиті (Практ. з машинозн., 1957, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирубування — виру́бування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирубування — -я, с. Дія за знач. вирубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирубування — ВИРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виру́бувати. Вирубування лісу в минулі століття призвело до погіршання водного режиму річок (з наук. літ.); Вирубування з листового матеріалу заготовок зубилом, особливо з криволінійними обрисами, виконують також на плиті (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. вирубування — ВИРУ́БУВАННЯ (лісу, дерев), ВИ́РУБ, РУБА́ННЯ, ПО́РУБ, ВИ́РУБКА рідше, ПОРУ́БКА рідше. Вирубування лісів без усякого господарського розрахунку згубно позначилося на стані річок України (з журналу); Це був ліс старий,.. Словник синонімів української мови