вирячити
ВИ́РЯЧИТИ див. виря́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирячити — ви́рячити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вирячити — див. вирячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирячити — ВИ́РЯЧИТИ див. виря́чувати. Словник української мови у 20 томах
- вирячити — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- вирячити — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
- вирячити — Ви́рячити см. вирячувати. Словник української мови Грінченка