вирячити

ви́рячити

див. вирячувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирячити — ви́рячити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирячити — ВИ́РЯЧИТИ див. виря́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вирячити — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. вирячити — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
  5. вирячити — ВИ́РЯЧИТИ див. виря́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. вирячити — Ви́рячити см. вирячувати. Словник української мови Грінченка