вирішення
ВИ́РІШЕННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. ви́рішити.
— До речі, я ставлю на вирішення й ще одну ухвалу: запропонувати товаришеві Мухтарову припинити відпустку й стати до обов’язків начальника будівництва (Ле, Міжгір’я, 1953, 49);
Павло гуляв цілий день. Пішов і другого дня. Але яке вже то було гуляння, коли він ждав вирішення своєї долі (Кучер, Голод, 1961, 385).
2. Висновок, прийняте рішення.
Василь був щасливий. Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його (Довж., I, 1958, 72);
Рубін стояв знеможений, .. з виразом на обличчі горя і якогось остаточного вирішення (Сенч., На Бат. горі, 1960, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирішення — ви́рішення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вирішення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. вирішити. 2》 Висновок, рішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирішення — Вирок, присуд, розв'язка, ухвала Словник чужослів Павло Штепа
- вирішення — ВИ́РІШЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. ви́рішити. – До речі, я ставлю на вирішення й ще одну ухвалу: запропонувати товаришеві Мухтарову припинити відпустку й стати до обов'язків начальника будівництва (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- вирішення — ВИ́РІШЕННЯ (продуманий намір щось зробити, якось учинити), РІ́ШЕННЯ, ПОСТАНО́ВА. Вирішення просити Зою працювати для газети прийшло негайно (В. Собко); "Погано буде їхати", — подумав Нур, але вчорашнього свого рішення не змінив (Д. Словник синонімів української мови