1. Словник української мови в 11 томах

вирішений

ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рішити.

— Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (Мик., II, 1957, 352);

[Енн:] І все ж таки союзники мусять буть нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (Собко, П’єси, 1958, 83);

Цільне враження залишає малий зал, вирішений у приємних пропорціях (Архіт. і буд., 1, 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішений — ви́рішений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вирішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити. || вирішено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирішений — Розв'язаний, скінчений, ухвалений Словник чужослів Павло Штепа
  4. вирішений — ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рішити. – Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (І. Микитенко); [Енн:] Все ж таки союзники мусять буть [бути] нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (В. Словник української мови у 20 томах