вирішений
ви́рішений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити.
|| вирішено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирішений — ви́рішений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вирішений — Розв'язаний, скінчений, ухвалений Словник чужослів Павло Штепа
- вирішений — ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рішити. – Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (І. Микитенко); [Енн:] Все ж таки союзники мусять буть [бути] нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (В. Словник української мови у 20 томах
- вирішений — ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рішити. — Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (Мик., II, 1957, 352); [Енн:] І все ж таки союзники мусять буть нам дуже вдячні за цю допомогу. Словник української мови в 11 томах