вирішений

ви́рішений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити.

|| вирішено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішений — ви́рішений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вирішений — Розв'язаний, скінчений, ухвалений Словник чужослів Павло Штепа
  3. вирішений — ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рішити. – Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (І. Микитенко); [Енн:] Все ж таки союзники мусять буть [бути] нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вирішений — ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рішити. — Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (Мик., II, 1957, 352); [Енн:] І все ж таки союзники мусять буть нам дуже вдячні за цю допомогу. Словник української мови в 11 томах