1. Словник української мови в 11 томах

висиджування

ВИСИ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виси́джувати.

Перед закінченням періоду несучості у гусок з’являється інстинкт висиджування (Колг. Укр., 6, 1958, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висиджування — виси́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висиджування — -я, с. Дія за знач. висиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висиджування — ВИСИ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виси́джувати. Скінчилась довга, як безвість, дорога в тряских поштових каретах, стомлююче висиджування на станціях, кружіння перед очима сумних краєвидів, від чого можна втратити здоровий глузд... (Б. Словник української мови у 20 томах