виселятися

ВИСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СЕЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість).

— Ти кажеш, чоловіче мудрий: виселяйся звідси… (Коцюб., І, 1955, 294);

Одначе й цей ракетний степ не злякав Галю. І хоч життя тут було ще більш неспокійне (були такі дні, що їм і зовсім треба було виселятися за межі полігона), проте Галя й тут швидко знайшла себе (Гончар, Тронка, 1963, 299);

// Перебиратися з одного місця проживання в інше.

А це зразу — [Максим] спродав дворище, будинок, забрався, — та й виселився на хутір (Мирний, II, 1954, 136);

На берег цього Сугаклею, на колишню поміщицьку землю, виселилася двадцять п’ять років тому з села Заріччя купка незаможницьких господарств (Ю. Янов., І, 1958, 509).

2. тільки недок. Пас. до виселя́ти.