виселятися

ВИСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СЕЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість).

– Ти кажеш, чоловіче мудрий: виселяйся звідси... (М. Коцюбинський);

Одначе й цей ракетний степ не злякав Галю. І хоч життя тут було ще більш неспокійне (були такі дні, що їм і зовсім треба було виселятися за межі полігону), проте Галя й тут швидко знайшла себе (О. Гончар);

// Перебиратися з одного місця проживання в інше.

Спродав [Максим] дворище, будинок, забрався, – та й виселився на хутір (Панас Мирний);

На берег цього Сугаклею, на колишню поміщицьку землю, виселилася двадцять п'ять років тому з села Заріччя купка незаможницьких господарств (Ю. Яновський).

2. тільки недок. Пас. до виселя́ти.

Мешканці охоплених війною регіонів масово виселялися владою в Молдову та на Лівобережжя Дніпра (з наук. літ.).