вискал
ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і з відкритими зубами.
Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (Гончар, Таврія.., 1957, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискал — ви́скал іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- вискал — -у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами та з відкритими зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискал — ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко. Те саме, що ви́шкір. Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах