1. Словник української мови у 20 томах

вискал

ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко.

Те саме, що ви́шкір.

Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискал — ви́скал іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вискал — -у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами та з відкритими зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискал — ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і з відкритими зубами. Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (Гончар, Таврія.., 1957, 81). Словник української мови в 11 томах