1. Словник української мови в 11 томах

виславляти

ВИСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. Дуже хвалити, вихваляти кого-, що-небудь.

Вона починала чванитись та вже дуже виславляти Варшаву (Н.-Лев., І, 1956, 170);

Люди виславляли Остапа, що врятував молотарку (Горд., II, 1959, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виславляти — виславля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виславляти — -яю, -яєш, недок., перех. Дуже хвалити, вихваляти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виславляти — ВИСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СЛАВИТИ, влю, виш, док., кого, що. 1. Величати, прославляти, оспівувати. Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди! (Біблія. Пер. І. Огієнка). 2. Хвалити, вихваляти. Словник української мови у 20 томах
  4. виславляти — ХВАЛИ́ТИ (висловлювати похвалу комусь, чомусь), ПОХВАЛЯ́ТИ рідше; ВИХВАЛЯ́ТИ (ВИХВА́ЛЮВАТИ), ВИСЛАВЛЯТИ, РОЗСЛАВЛЯТИ, РОЗХВА́ЛЮВАТИ, НАХВА́ЛЮВАТИ (НАХВАЛЯ́ТИ), ПІДНО́СИТИ (дуже, надмірно). — Док.: похвали́ти, розхвали́ти, піднести́. Словник синонімів української мови
  5. виславляти — Виславля́ти, -ля́ю, -єш гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш. Словник української мови Грінченка