1. Словник української мови в 11 томах

вислужений

ВИ́СЛУЖЕНИЙ, а, е, зах. Відставний.

Тут жив дідусь Тадеуша, старий, вислужений директор польської гімназії (Мак., Вибр., 1956, 380);

Найбільше товаришувала [Зоня] з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, вислуженого майора (Ков., Світ.., 1960, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вислужений — ви́служений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. вислужений — -а, -е, зах. Відставний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вислужений — ВИ́СЛУЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́служити. Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. вислужений — ВІДСТАВНИ́Й (який перебуває у відставці), ВИ́СЛУЖЕНИЙ зах., ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Під крутим узгір'ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (В. Кучер); Найбільше товаришувала з ученицею Галею, дочкою ..вислуженого майора (О. Ковінька); Ісправники все ваканцьові (І. Котляревський). Словник синонімів української мови