1. Словник української мови в 11 томах

високошановний

ВИСОКОШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (вживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось).

Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я (Л. Укр., V, 1956, 141);

— Його [Гальванеску] особа і його володіння недоторкані для простих смертних. Навіть якби виникла потреба потрусити високошановного доктора.., то й тоді я мусив би прохати телеграфом дозволу в найвищих органів влади (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високошановний — високошано́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високошановний — -а, -е. Гідний великої пошани, поваги (вживається в офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високошановний — ВИСОКОШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (уживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось). Гонта, виїхавши наперед, звернувся до схвильованого люду із палкою промовою: – Високошановні городяни!... Словник української мови у 20 томах
  4. високошановний — див. шановний Словник синонімів Вусика
  5. високошановний — Високошано́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. високошановний — Високошановний, -а, -е = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125. Словник української мови Грінченка