вистати

Значення в інших словниках

1. вистати — ви́стати 1 дієслово доконаного виду вистачити безос., діал. ви́стати 2 дієслово доконаного виду виступити Орфографічний словник української мови
2. вистати — ВИ́СТАТИ¹ див. вистава́ти¹. ВИ́СТАТИ² див. вистава́ти². Словник української мови у 20 томах
3. вистати — Не вистане шкури за виправку. Сама річ того не вартує, щоб нею клопотатися. Стало на юшку, стане й на петрушку. Як спромігся на більшу річ, то і на меншу спроможеться. Приповідки або українсько-народня філософія
4. вистати — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
5. вистати — Виставати, -стаю, -єш сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Словник української мови Грінченка