1. Словник української мови в 11 томах

вистрочувати

ВИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистрочувати — вистро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистрочувати — -ую, -уєш, недок., вистрочити, -чу, -чиш, док., перех. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистрочувати — ВИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРОЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками. На передніх полах у нагрудному одязі зрідка робили кишені. Словник української мови у 20 томах
  4. вистрочувати — див. шити Словник синонімів Вусика