1. Словник української мови в 11 томах

висуванка

ВИСУВА́НКА, и, ж. Жін. до висува́нець.

Маячка останні місяці працювала як висуванка в галузі культроботи по жіночих бараках (Коцюба, Нові береги, 1959, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висуванка — висува́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. висуванка — -и. Жін. до висуванець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висуванка — ВИСУВА́НКА, и, ж. Жін. до висува́нець. Маячка останні місяці працювала як висуванка в галузі культроботи по жіночих бараках (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах