висування

ВИСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висува́ти 1-3.

Одним з найважливіших завдань профспілок є висування і підготовка адміністраторів з робітників і трудящих мас взагалі (Ленін, 33, 1951, 157);

На Україні почалося висування кандидатів до складу обласних виборчих комісій (Рад. Укр., 16.I 1959, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висування — висува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висування — -я, с. Дія за знач. висувати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висування — ВИСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висува́ти. Під час експлуатації меблів не слід докладати надмірних зусиль для відчинення дверцят, висування шухляд та інших рухомих частин (з Інтернету); Коли з моїм висуванням справа піде так і далі... Словник української мови у 20 томах