1. Словник української мови в 11 томах

висувати

ВИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце.

Вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге щуплаття (Коцюб., II, 1955, 30);

Панас Голуб висував на середину хати стола (Кучер, Пов. і опов., 1949, 268);

// Витягати, виставляти що-небудь зсередини назовні.

Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував шухляди (Смолич, II, 1958, 29);

Мати висунула з печі макітру вареників (Н.-Лев., III, 1956, 48);

// Робити рух вперед якою-небудь частиною тіла, виставляти її.

Висунувши малинового язика, він [собака] часто дихав (Шиян, Гроза.., 1956, 407);

Під шкурами на помості ще щось заворушилось, і звідти висунула спочатку голову, а потім вилізла дівчина (Скл., Святослав, 1959, 9).

2. перен. Пропонувати чию-небудь кандидатуру для виконання якогось завдання, на вищу посаду, на важливішу роботу.

Почали висувати кандидатів у президію (Іщук, Вербівчани, 1961, 123);

Ляпшея висунули на посаду помічника завідуючого шахтою (Гур., Життя.., 1954, 30);

— Пропоную: на голову сільради висунути Матвія (Мик., II, 1957, 354).

3. перен. Ставити на передній план.

Боротьба йде уперта, завзята, кожен день висуває якісь нові чинники на історичну арену (Коцюб., III, 1956, 283);

Сучасна техніка і наука висувають задачі з багатьма мільярдами операцій (Наука.., 12, 1957, 10);

// Пропонувати що-небудь, подавати якусь думку.

Багато десятиліть тому видатні вчені неодноразово висували ідеї спорудження гідроелектростанцій на великих ріках Росії (Вітч., 5, 1956, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висувати — (робити рух вперед) вистромлювати, виставляти, вихиляти, (язика) висолоплювати; (переміщаючи) просувати, (кандидатуру на нову посаду) виставляти, просовувати. Словник синонімів Полюги
  2. висувати — висува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. висувати — Витягати, виставляти, витикати, ВИСТРОМЛЮВАТИ, (голову з вікна) висаджувати, вихиляти; (язик) вивалювати, висолоплювати; (на пост) рекомендувати, пропонувати, с. призначати; (на перший плян) П. ставити. Словник синонімів Караванського
  4. висувати — -аю, -аєш і висовувати, -ую, -уєш, недок., висунути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце. || Витягати, виставляти що-небудь ізсередини назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. висувати — ВИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, соваючи, переміщати що-небудь наперед, на видне місце. Панас Голуб висував на середину хати стола (В. Кучер); // Витягати, виставляти що-небудь назовні. Словник української мови у 20 томах
  6. висувати — Висовувати(ся), видаватися, висолоплювати (язик), висолопляти, висовуватися, вистромлювати і вистромляти, виступати, витикати, вихилювати (рідко), вихиляти Словник синонімів Вусика
  7. висувати — ВИСТАВЛЯ́ТИ (забираючи звідки-небудь, ставити назовні), ВИНО́СИТИ, ВИСУВА́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ. — Док.: ви́ставити, ви́нести, ви́сунути. А на теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце (Ю. Яновський); Часто удень.. Словник синонімів української мови
  8. висувати — Висува́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. висувати — Висува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. висунути, -ну, -неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть. Словник української мови Грінченка