висякати
ВИ́СЯКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Сякаючись, очистити (ніс).
[Марина:] Та висякай-бо, капосна личино, носа!.. А гидкий, а замазура!.. (Кроп., II, 1958, 318);
Містер Ейбл вийняв хустку й неголосно висякав носа (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висякати — ви́сякати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- висякати — -аю, -аєш, док., перех. і висякатися, -аюся, -аєшся, док., висякуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Сякаючись, очистити ніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висякати — ВИ́СЯКАТИ див. вися́кувати. Словник української мови у 20 томах
- висякати — Ви́сякати, -каю, -єш гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276. Словник української мови Грінченка