висякатися
ВИ́СЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Сякаючись, очистити ніс.
— Не забудьте ж, ваше благородіє, хоч сьогодні! — Забуду, їй-богу, забуду! У мене такого діла, такого діла, що ніколи й висякатись (Кв.-Осн., II, 1956, 280);
Фурман рухнув плечима, висякався і торкнув коні (Досв., Вибр., 1959, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висякатися — ви́сякатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- висякатися — ВИ́СЯКАТИСЯ див. вися́куватися. Словник української мови у 20 томах
- висякатися — Ви́сякатися, -каюся, -єшся гл. Высморкаться. Словник української мови Грінченка