висякатися

ВИ́СЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Сякаючись, очистити ніс.

— Не забудьте ж, ваше благородіє, хоч сьогодні! — Забуду, їй-богу, забуду! У мене такого діла, такого діла, що ніколи й висякатись (Кв.-Осн., II, 1956, 280);

Фурман рухнув плечима, висякався і торкнув коні (Досв., Вибр., 1959, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висякатися — ви́сякатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. висякатися — ВИ́СЯКАТИСЯ див. вися́куватися. Словник української мови у 20 томах
  3. висякатися — Ви́сякатися, -каюся, -єшся гл. Высморкаться. Словник української мови Грінченка