висідати
ВИСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІСТИ, сяду, сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи віз, вагон, судно і т. ін.
З трамвая він висідав з усміхом на обличчі (Загреб., Спека, 1961, 73);
Краще всього висідати [для полювання] на якійсь невеличкій залізничній станції, серед дрімучого, безкрайого лісу (Вишня, II, 1956, 188);
Висідаючи на берег, Сагайдачний залишив про всяк випадок тридцять байдаків охороняти порожні чайки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 110);
Але лише висіла [дочка] з того воза, та й не знати, де подівся той віз (Укр.. казки, легенди.., 1957, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висідати — висіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висідати — -аю, -аєш, недок., висісти, -сяду, -сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи віз, вагон, судно і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висідати — ВИСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СІСТИ, сяду, сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи автомобіль, вагон, судно і т. ін. Краще всього висідати на якійсь невеличкій залізничній станції, серед дрімучого, безкрайого лісу (Остап Вишня); Висідаючи на берег... Словник української мови у 20 томах
- висідати — висіда́ти виходити (із поїзда, трамвая, автобуса тощо)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- висідати — ВИСІДА́ТИ (ставати на землю, залишаючи віз, вагон, судно тощо), СХО́ДИТИ, ВИХО́ДИТИ, ЗІХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, ЗЛА́ЗИТИ розм., ВИЛА́ЗИТИ розм., ВИЛІЗА́ТИ розм. (притримуючись руками або протискуючись). — Док. Словник синонімів української мови