витончення
ВИ́ТОНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́тончити.
Говорячи про ненастанне збагачення, витончення й поглиблення нашої літературної мови,.. ми мусимо, проте, з душевною прикрістю визнати, що дехто з наших письменників мало ще працює над своєю лексикою, над своїм синтаксисом, над своєю фразеологією (Рильський, III, 1956, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витончення — ви́тончення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- витончення — -я, с. Дія за знач. витончити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витончення — ВИ́ТОНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́тончити. Говорячи про ненастанне збагачення, витончення й поглиблення нашої літературної мови, .. Словник української мови у 20 томах