1. Словник української мови в 11 томах

витончено

ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 3, 4.

В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (Вол., Дні.., 1958, 30);

Коли багатотонний кран піднімає свою вагу, він робить це витончено (Коп., Вибр., 1948, 19);

В міру зростання світової соціалістичної системи імперіалістична буржуазія чинить опір все більш запекло і витончено, прагнучи зупинити хід історії (Розв. науки в УРСР.., 1957, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витончено — ви́тончено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. витончено — Присл. до витончений 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витончено — ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 2–4. Та чи не більше враження на Коржеве батьківське серце справив витончено зроблений – чисто як справжній – пістолетик (Б. Словник української мови у 20 томах