витончено
ВИ́ТОНЧЕНО.
Присл. до ви́тончений 2–4.
Та чи не більше враження на Коржеве батьківське серце справив витончено зроблений – чисто як справжній – пістолетик (Б. Антоненко-Давидович);
В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (І. Волошин);
Нічого сказати, виучка у панів із міністерства відмінна, певного не обіцяють, але витончено привітні – не прискіпаєшся (Б. Левін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витончено — ви́тончено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- витончено — Присл. до витончений 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- витончено — ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 3, 4. В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах