1. Словник української мови в 11 томах

витончувати

ВИТО́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОНЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Робити тоншим.

2. Робити розвиненішим, гострішим.

Наш обов’язок — високохудожніми творами і далі розвивати, витончувати мистецькі смаки народу (Мист., 4, 1958, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витончувати — вито́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витончувати — -ую, -уєш, недок., витончити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Робити тоншим. 2》 Робити розвиненішим, гострішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витончувати — ВИТО́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОНЧИТИ, чу, чиш, док. 1. що. Робити тоншим. Біль .. сплющував тіло, витончував тканини, лишав тільки один шар клітин (П. Словник української мови у 20 томах