виточування
ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. вито́чувати¹.
Виточування деталей.
ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. вито́чувати² 1.
Виточування крові з собаки.., а пізніше оживлення — факт, відомий кожному студентові останнього курсу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виточування — вито́чування 1 іменник середнього роду вигострювання вито́чування 2 іменник середнього роду виціджування Орфографічний словник української мови
- виточування — I -я, с. Дія за знач. виточувати I. Виточування деталей. II -я, с. Дія за знач. виточувати II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виточування — ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. вито́чувати¹. Спеціалізація у майстра найширша: від виточування клинка до оброблення держака, фінішного полірування й заточення леза, тобто повністю виготовлення ножа (із журн.). ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах