1. Словник української мови в 11 томах

витравлювати

ВИТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́травлять; док., перех.

1. Травлячи, виганяти звідки-небудь (звіра).

[Сотник:] Сьогодні з нами буде полювати.. моя жінка.. Всіх ведмедів і вепрів вилущимо, всіх вовків, лисиць витравимо (Стор., І, 1957, 292).

2. Виводити, знищувати, видаляти що-небудь хімічним способом.

Раніше накип витравлювали соляною кислотою (Веч. Київ, 12. І 1967, 2).

3. перен. Викорінювати, знищувати що-небудь.

Партія закликає вести непримиренну боротьбу проти сірості, безідейності, фальші, проти халтури, нещадно витравляти брехню і гниль з творів літератури і мистецтва (Іст. укр. літ., II, 1956, 266);

— Важко, — сказав тихо Щорс . — Як же важко витравити все партизанське з душі людини (Скл., М. Щорс, 1938, 51).

4. спец. Робити малюнок, візерунок, напис їдкою речовиною на тканині, металі і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витравлювати — витра́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витравлювати — -юю, -юєш і витравляти, -яю, -яєш, недок., витравити, -влю, -виш; мн. витравлять; док., перех. 1》 Травлячи, виганяти звідки-небудь (звіра). 2》 Виводити, знищувати, видаляти що-небудь хімічним способом. 3》 перен. Викорінювати, знищувати що-небудь. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витравлювати — див. протравлювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. витравлювати — ВИТРА́ВЛЮВАТИ¹, юю, юєш, ВИТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́травлять; док. 1. кого, що, рідко. Цькуючи, переслідуючи звіра, виганяти звідки-небудь. [Сотник:] Сьогодні з нами буде полювати .. моя жінка .. Словник української мови у 20 томах
  5. витравлювати — див. топтати Словник синонімів Вусика
  6. витравлювати — викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з (своє́ї) па́м’яті (з (свого́) життя́) кого, що. Змушувати забути. Хотів викреслювати її (сторінку історії) геть з пам’яті, але не міг (І. Фразеологічний словник української мови
  7. витравлювати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови