1. Словник української мови в 11 томах

витрухати

ВИТРУХА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТРУХНУТИ, не; мин. ч. ви́трух, ла, ло; док. Ставати трухлим; вигнивати.

Скрипить дуплиняна деревина від вітру! Зовсім, здається, зогнила: середина витрухла, випала, а не пада — скрипить (Мирний, III, 1954, 129);

*Образно. [Кармелюк:] Легше зрушити гору кам’яну, ніж панську душу. Душа їх скам’яніла і витрухло серце (Вас., III, 1960, 486).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрухати — витруха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрухати — -ає, недок., витрухнути, -не; мин. ч. витрух, -ла, -ло; док. Ставати трухлим; вигнивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрухати — ВИТРУХА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТРУХНУТИ, не; мин. ч. ви́трух, ла, ло, док. Ставати трухлявим; вигнивати. Одним із способів створення вуликів у давньоруські часи був такий: з придатного дерева зрубували верхівку, вибирали зверху в стовбурі заглиблення... Словник української мови у 20 томах
  4. витрухати — ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. Словник синонімів української мови
  5. витрухати — Ви́трухати, -хаю, -єш = витрусити --------------- Витрухати, -хаю, -єш сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить. Словник української мови Грінченка