1. Словник української мови в 11 томах

витіювато

ВИТІЮВА́ТО, книжн. Присл. до витіюва́тий.

Хоч Ніколає висловився надто туманно і витіювато, однак Петру зрозумів, що він хоче познайомити його з такою людиною, яка ховається від [королівської] влади (Чаб., Балкан. весна, 1960, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витіювато — витіюва́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. витіювато — книжн. Присл. до витіюватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витіювато — ВИТІЮВА́ТО, книжн. Присл. до витіюва́тий. Хоч Ніколає висловився надто туманно і витіювато, однак Петру зрозумів, що він хоче познайомити його з такою людиною, яка ховається від [королівської] влади (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  4. витіювато — див. хитро Словник синонімів Вусика