витіюватість
ВИТІЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., книжн. Властивість за знач. витіюва́тий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витіюватість — витіюва́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- витіюватість — -тості, ж., книжн. Властивість за знач. витіюватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витіюватість — ВИТІЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., книжн. Властивість за знач. витіюва́тий. Висота думки письменника і почуття, висловлені в його творах, не перекреслені витіюватістю слова, засиллям художніх образів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах