вихати
ВИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИХНУ́ТИ, ну, неш, док., розм.
1. Махати, хитати або маяти.
Микола зняв шапку і вихав нею над головою (Н.-Лев., II, 1956, 232);
Гілками вихає [молода акація] (Тич., II, 1957, 23);
Батіг із свистом вихнув у повітрі й простягся через Карпову голову (Ле, Наливайко, 1957, 298);
// Пересмикувати. -
А це вам й по-жіночому! — гукає він знову, розпластується на воді, мов жаба, вихає спиною, перебирає ногами (Мирний, IV, 1955, 318).
2. Брикати, бити однією або обома задніми ногами (про копитних тварин).
Зовні Рубін в цю хвилину був схожий на молодого стригуна, що, прищуливши вуха, наготувався вихнути (Сенч., Опов., 1959, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихати — виха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вихати — Махати, хитати, маяти; (копитом) хвицати; (хвостом) метляти, вихляти, меляти, виляти, п. молоти. Словник синонімів Караванського
- вихати — -аю, -аєш, недок., вихнути, -ну, -неш, док., розм. 1》 Махати, хитати або маяти. || Пересмикувати. 2》 Брикати, бити однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихати — ВИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. чим. Махати, хитати або маяти чим-небудь. Язиком вихати – не ціпом махати (прислів'я); Микола зняв шапку і вихав нею над головою (І. Нечуй-Левицький); // Пересмикувати. – А це вам й по-жіночому!... Словник української мови у 20 томах
- вихати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
- вихати — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вихати — Вихати, -хаю, -єш гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха! Словник української мови Грінченка