1. Словник української мови в 11 томах

вихлюпуватися

ВИХЛЮ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ХЛЮПАТИСЯ, ається, док.

1. Виливатися, переливатися через край від різкого руху, хитання, струсу і т. ін. (про рідину).

Стала Василева мати частувати; чарка тремтить у мене в руці, — усе й вихлюпалось (Барв., Опов.., 1902, 398);

А гаряча гарбата хлюпала їм на руки, на сорочку й на лице. Вихлюпалася майже вся (Март., Тв., 1954, 151);

*Образно. Татари не могли зупинитися, ззаду насували нові лави і вихлюпувалися з пробоїни хвилями (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 476).

2. тільки недок. Пас. до вихлю́пувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпуватися — вихлю́пуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихлюпуватися — -ується, недок., вихлюпатися, -ається, док. 1》 Виливатися, переливатися через край від різкого руху, хитання, струсу і т. ін. (про рідину). 2》 тільки недок. Пас. до вихлюпувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюпуватися — ВИХЛЮ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ХЛЮПАТИСЯ, ається, док. 1. Виливатися, переливатися через край від різкого руху, хитання, струсу і т. ін. (про рідину). Дрібно тремтів у піднятій руці келих, і з нього вихлюпувався багряний, мов кров, напій (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вихлюпуватися — див. лити Словник синонімів Вусика