1. Словник української мови в 11 томах

вихлюпувати

ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення.

Прибігла Параска з одним відром додому, — тільки на дні зосталось: усю вихлюпала (Барв., Опов.., 1902, 111);

— Гляди краще, щоб ряжанку не розтрусило, — відповіла жінка, — бо на такій дорозі якраз вихлюпаєш усю дощенту (Донч., VI, 1957, 308);

// Виливати, вибирати воду з чого-небудь частинами.

На високому пероні ходив чоловік, мітлою вихлюпував з вибоїн дощову воду (Кучер, Полтавка, 1950, 105);

— Васильку, вихлюпай [воду] з човна! (Донч., V, 1957, 308);

// Виливаючи, викинути разом з рідиною кого-, що-небудь.

З боязні перед небезпекою прямолінійної тенденції англійський теоретик вихлюпує, як то кажуть, з ночов разом з водою і дитину (Літ. газ., 16.VI 1959, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюпувати — вихлю́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихлюпувати — -ую, -уєш, недок., вихлюпати, -аю, -аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. || Виливати, вибирати воду з чого-небудь частинами. || Виливаючи, викинути разом із рідиною кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюпувати — ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, розпліскуючи під час носіння, перевезення, купання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. вихлюпувати — вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Фразеологічний словник української мови
  5. вихлюпувати — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)... Словник синонімів української мови
  6. вихлюпувати — Вихлюпувати, -пую, -єш сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав. Словник української мови Грінченка