виходитися
ВИ́ХОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Виростати.
Такий-то виходився [Іван] хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс (Вовчок, I, 1955, 22).
2. Поправлятися після хвороби, пологів, поранення.
Ще не дуже після родин виходилась, а він вже і привіз її вп’ять до себе (Кв.-Осн., II, 1956, 454);
[Личак (обдивляється рану):] У груди садонув, падлюка… В серце націлявся, та промазав… Нічого, Матвію Івановичу… Виходишся… (Мам., Тв., 1962, 508).
3. Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися.
Писав син-одинак до своєї матері з війська: "Присилайте мені, мамо кохана, черевики, бо старі виходилися" (Укр.. казки, легенди.., 1957, 501).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходитися — ви́ходитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виходитися — -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Виростати. 2》 Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. 3》 Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виходитися — ВИ́ХОДИТИСЯ¹ див. вихо́джуватися¹. ВИ́ХОДИТИСЯ² див. вихо́джуватися². ВИХО́ДИТИСЯ, иться, недок., безос., діал. Про наявність дії за знач. вихо́дити 1. – Що за діло маєш тепер у вчительки музики?... Словник української мови у 20 томах
- виходитися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док. Словник синонімів української мови