виходитися
ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.: зноси́тися, ви́носитися, ви́ходитися, проноси́тися, ви́тертися, порва́тися, поде́ртися, подра́тися. — В мене простий убір, та й той я ношу поти, поки не зноситься (І. Нечуй-Левицький); Взуття на хлопцях так і горить (П. Автомонов); Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались (І. Котляревський); Його біла сорочка почорніла від бруду, солом'яний бриль подерся (О. Бойченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходитися — ви́ходитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виходитися — -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Виростати. 2》 Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. 3》 Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виходитися — ВИ́ХОДИТИСЯ¹ див. вихо́джуватися¹. ВИ́ХОДИТИСЯ² див. вихо́джуватися². ВИХО́ДИТИСЯ, иться, недок., безос., діал. Про наявність дії за знач. вихо́дити 1. – Що за діло маєш тепер у вчительки музики?... Словник української мови у 20 томах
- виходитися — ВИ́ХОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Виростати. Такий-то виходився [Іван] хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс (Вовчок, I, 1955, 22). 2. Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. Словник української мови в 11 томах