вичерпуватися

ВИЧЕ́РПУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЧЕРПАТИСЯ, ається, док.

1. Витрачатися повністю, до кінця; кінчатися.

Накидаюсь на роботу, горю, а здоров’я тріщить і сили вичерпуються (Коцюб., III, 1956, 369);

Сагайдачний нервувався. Запаси вичерпувалися (Тулуб, Людолови, II, 1957, 223);

Вже, здається, вичерпався весь його репертуар, а зал не вгавав, усе вимагаючи нових і нових пісень (Кучер, Чорноморці, 1956, 63).

2. Обмежуватися чим-небудь; мати кінець.

Як бачите, .. цими назвами не вичерпується все, що містять у собі томики (Мирний, V, 1955, 402);

Значення ленінської книги "Що таке "друзі народу"" далеко не вичерпується критикою народництва (Біогр. Леніна, 1955, 19);

Підвівся [президент академії] за столом, що означало: розмова вичерпана. Але для Куцевича цим розмова не вичерпалася (Рибак, Час.., 1960, 425).

3. тільки недок. Пас. до виче́рпувати.