вичерпуватися

ВИЧЕ́РПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧЕРПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Витрачатися повністю, до кінця; кінчатися.

Сагайдачний нервувався. Запаси вичерпувалися (З. Тулуб);

Максим гнав саму думку про те, що може настати мить, коли сила його волі вичерпається остаточно (І. Багряний);

Вже, здається, вичерпався весь його репертуар, а зал не вгавав, усе вимагаючи нових і нових пісень (В. Кучер).

2. Обмежуватися чим-небудь; не мати продовження.

Як бачите, .. цими назвами не вичерпується все, що містять у собі томики (Панас Мирний);

Підвівся [президент академії] за столом, що означало: розмова вичерпана. Але для Куцевича цим розмова не вичерпалася (Н. Рибак).

3. Повністю виявивши свої можливості, ставати нездатним продовжувати свій розвиток.

І хай що хочуть – і земля стражденна ця, і все, і всі, – я вичерпавсь до дна (Л. Костенко);

Найвидатніші твори вже написано, .. література вичерпалася ще на класицистах і романтиках (М. Слабошпицький).

4. тільки недок. Пас. до виче́рпувати.

Вичерпується і найглибший колодязь (П. Загребельний).