1. Словник української мови в 11 томах

вичуди

ВИ́ЧУДИ, ів, мн., діал. Чудеса.

Ох, і вичуди на тій вулиці поробила зима! (Горд., Чужу ниву.., 1947, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичуди — -ів, мн., діал. Чудеса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вичуди — Абищиці, вередня, витівки, витребеньки, дурниці, забаганки, примхи Словник чужослів Павло Штепа
  3. вичуди — ВИ́ЧУДИ, ів, мн., діал. Чудеса. Ох і вичуди на тій вулиці поробила зима! (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах