1. Словник української мови в 11 томах

вичумакувати

ВИ́ЧУМАКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Одержати, заробити чумакуванням.

*Образно. — Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакує собі такої веселості серед безкраїх степів! (Барв., Опов.., 1902, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичумакувати — ви́чумакувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вичумакувати — -ую, -уєш, док., перех., заст. Одержати, заробити чумакуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичумакувати — ВИ́ЧУМАКУВАТИ, ую, уєш, док., що, заст. Одержати, заробити чумакуванням. * Образно. – Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакує собі такої веселості серед безкраїх степів! (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. вичумакувати — Ви́чумакувати, -кую, -єш гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148. Словник української мови Грінченка