1. Словник української мови в 11 томах

вишкрябуватися

ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШКРЯБАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вилазити, вибиратися нагору з труднощами, упираючись ногами і руками.

Вам хочеться підстрибнути, вхопитись руками за канат, що прив’язаний до язика [дзвона], упертись п’ятою і вишкрябатись на великий дзвін, а звідти — вгору і вгору! — до горобиних гнізд (Мик., Кадильниця, 1959, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкрябуватися — вишкря́буватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкрябуватися — -уюся, -уєшся, недок., вишкрябатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Вилазити, вибиратися нагору з труднощами, упираючись ногами і руками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишкрябуватися — ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШКРЯБАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. розм. Вилазити, вибиратися нагору з труднощами, упираючись ногами й руками. Словник української мови у 20 томах
  4. вишкрябуватися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови