1. Словник української мови в 11 томах

вишкіряти

ВИШКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИШКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКІРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (зуби).

Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Сміл., Крила, 1954, 135);

Пес, прип’ятий біля буди, не встає зі свого леговища, а, побачивши його [комісара], вишкірює зуби (Фр., VIII, 1952, 80);

Вовк озирнувся на нас, сердито вишкірив зуби (Коп., Як вони.., 1948, 45).

◊ Вишкіря́ти (ви́шкірити) зу́би (і́кла) до кого і без додатка, зневажл.: а) посміхатися, осміхатися; сміятися.

А до мого чоловіка все вишкіряє [дячиха] ті зубища, де не встріне (Н.-Лев., II, 1956, 15);

Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Смолич, II, 1958, 47);

б) погрожувати.

[Дранко:] Дивись, я свої [зуби] вишкірю (Кроп., І, 1958, 217);

Він живе надією на той час, коли можна буде відверто вишкірити ікла, але друзі, стримані англійські друзі, наказують чекати (Донч., II, 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкіряти — вишкіря́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкіряти — Вищиряти, вискіряти, ошкіряти, вискаляти, скалити, шкірити, оскіряти; (зуби) вишкірятися, ошкірятися. Словник синонімів Караванського
  3. вишкіряти — -яю, -яєш і вишкірювати, -юю, -юєш, недок., вишкірити, -рю, -риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (зуби). Вишкіряти зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вишкіряти — ВИШКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИШКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКІРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати зуби. Словник української мови у 20 томах
  5. вишкіряти — див. шкірити Словник синонімів Вусика
  6. вишкіряти — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Фразеологічний словник української мови
  7. вишкіряти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. вишкіряти — Вишкіря́ти, -ря́ю, -ря́єш; ви́шкірити, -рю, -риш; ви́шкір, -кірте = вискіря́ти, ви́скірити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вишкіряти — Вишкіря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать, оскалить зубы. Словник української мови Грінченка